МОН створило проєктний офіс впровадження Нової української школи (НУШ)

1. Мета та завдання

Проєктний офіс створюється для координації, контролю та методичного супроводу впровадження концепції Нової української школи (НУШ). Його основні завдання:

• розробка стратегій реалізації реформи НУШ;
• забезпечення методичної підтримки освітян;
• моніторинг ефективності впровадження змін;
• координація між Міністерством освіти і науки, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами.

• надання технічної підтримки директорату шкільної освіти МОН щодо пілотування реформи НУШ у 8-12 класах, зокрема щодо планування, здійснення моніторингу та оцінки реформи НУШ;

• посилення спроможностей Державної установи «Український інститут розвитку освіти» (далі – УІРО);

• створення Спеціальної онлайн-платформи (далі – СОП) для проведення Державної підсумкової атестації (далі – ДПА);

• модернізація програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (далі – АІКОМ);

• розроблення інноваційних проектів відповідно до практик викладання та навчання у межах НУШ.

2. Структура та функції

Проєктний офіс може складатися з кількох ключових підрозділів:

• Аналітичний відділ – аналіз освітніх даних, оцінка прогресу реформи.
• Методичний центр – розробка навчальних матеріалів, тренінгів для вчителів.
• Комунікаційний відділ – популяризація НУШ, роз’яснення реформи для батьків і громадськості.
• Моніторинговий центр – контроль впровадження реформи у школах, виявлення проблемних зон.

3. Фінансування та ресурси

Проєктний офіс може фінансуватися за рахунок:

• державного бюджету;
• міжнародних грантів та програм;
• співпраці з громадськими організаціями та бізнесом.

4. Ключові виклики та ризики

• Допомога педагогам, які звикли до традиційних методів навчання.
• Недостатнє фінансування або нерівномірний розподіл ресурсів між регіонами.
• Потреба в якісному підвищенні кваліфікації вчителів.
• Недостатня підтримка на місцевому рівні.

5. Очікувані результати

• Ефективне управління впровадженням реформи.
• Поліпшення підготовки вчителів до роботи за стандартами НУШ.
• Підвищення якості освіти та створення комфортного освітнього середовища.
• Поширення успішних практик реалізації НУШ у регіонах.

Головним очікуваним наслідком є модернізація держстандартів та навчальних програм у напрямку прскореного навчання:

1. Ранній старт кар’єри – учні швидше здобувають професійну освіту або починають працювати.
2. Менше навантаження – скорочення навчального періоду зменшує перевантаження учнів.
3. Економія ресурсів – менші витрати для сімей та держави на освіту.
4. Гнучкість – після 9 класу учні можуть обрати профільну освіту або вступати до закладів технічної чи професійної підготовки.
5. Адаптація до ринку праці – швидший вихід у доросле життя та можливість набуття практичних навичок раніше.